Строк вручення повідомлення про підозру пропонується обмежити 6 місяцями

3 марта, 2016

За ініціативи Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України на розгляд Парламенту групою депутатів був внесений законопроект № 4270 від 18.03.2016 р., яким передбачається внесення змін до статті 276 Кримінального процесуального кодексу України. Авторами пропонується законодавчо передбачити чіткий термін здійснення повідомлення про підозру конкретній особі у конкретному кримінальному провадженні – не більше 6 місяців з моменту внесення відомостей про відповідне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо у цей термін письмове повідомлення про підозру нікому не вручено, прокурор, слідчий суддя зобов’язані закрити провадження у справі. Згідно проекту, у виняткових випадках строк вручення письмового повідомлення про підозру може бути продовжений слідчим суддею до 12 місяців.

У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання розумних строків під час кримінального провадження. Практика ж застосування КПК України засвідчує, що органи досудового розслідування, широко користуючись недосконалістю чинного законодавства, ігнорують принцип розумних строків при вирішенні питання про вручення підозри. В результаті сотні тисяч громадян, роками не маючи статусу підозрюваного чи обвинуваченого у своїх справах, фактично весь цей час знаходяться у стані штучного обмеження своїх процесуальних прав. Адже відсутність повідомлення про підозру не заважає органам правопорядку після внесення «фактових» відомостей до ЄРДР проводити відносно конкретних громадян негласні методи слідства, слідчі дії (зокрема, обшуки), контроль листування, застосовувати інші обмеження прав. І весь цей час можливості для захисту у таких осіб суттєво обмежені. Як правило, такі провадження реєструються на підставі рапортів про безпосереднє виявлення правопорушення (тобто внутрішніх документів), які в переважній більшості випадків не містять достатніх вихідних даних, які б вказували на злочин. Всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, людина в цьому випадку не може скористатись статтею 6 Конвенції, тобто допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

На усунення цих недоліків і направлений законопроект. Як його сприймуть парламентарії – покаже час.